З ДНЕМ ВИШИВАНКИ 

Я вишию сорочку кольорову

Й по білім світі гордо в ній піду.

У ній зустріну пору світанкову
І щастя світле я у ній знайду.
Я — українець! Дуже гордий з цього.
Несу у світ традиції свої

Для себе в Бога не прошу нічого,
Все в мене є: і гори, і гаї,
Поля родючі, повноводні ріки,
Озера сині, чисті небеса...
Я син землі від роду і навіки,
В краю, де поруч казка і краса.
Я — українець з щедрою душею,
На вишитому рушникові хліб несу.
Горджуся Україною своєю
І в серці бережу її красу,
Історію, традицію і пісню,
Й правдиве слово-думу Кобзаря...
То ж вишиванку я до серця тисну
І вірю, що зійде моя зоря.

Використання бюджетних коштів за 

квітень 2020 року

https://drive.google.com/file/d/1JLRixyLnFQBnhwPe4JBkJlUndLmkymI6/view?usp=sharing

У СЕРЕДУ, 18 ТРАВНЯ, – ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

Саме 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. Український інститут національної пам'яті публікує матеріали та архівні фото, присвячені цій темі.

Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня. Ще до завершення боїв, 22 квітня в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. 10 травня Берія в листі Сталіну повторив попередній закид, додавши до нього «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу». Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.

 

 

Наступного дня, 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». В ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвили до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

 

 

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

Інформація

 Малокохнівської ЗОШ І-ІІ ст.

про перегляд відеоуроків учнями 1-4 класів

На виконання листа Департаменту освіти і науки Полтавської облдержадмістрації від 29.04.2020 року №02.01-12/684 та листа Відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту 29.04.2020 року №12-09-03/540, з метою моніторингу ситуації щодо стану перегляду учнями 1-4 класів   відеоуроків, повідомляємо:

Клас	Всього учнів	Долучилися до перегляду	Не долучилися	Причина	Що зроблено
1	7	7	-	-	-
2	7	6	1	Відсутність технічної можливості	Передано інформацію, планують переглянути пізніше в записі(як тільки з’явиться можливість)
3	9	8	1
4	16	13	3
Всього	39	34	5

Директор Малокохнівської

ЗОШ І-ІІ ст.                                            В.М.Авдієнко     

                                                                  Інформація

 Малокохнівської ЗОШ І-ІІ ст.

щодо забезпечення якості освіти

1.    Наявність навчальних кабінетів, їх відповідність вимогам Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів(наказ МОН від 20.07.2004 №601), Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОНмолодьспорт від 14.12.2012№1423)

Наявність кабінетів	Технічне, методичне забезпечення
-	-

2.    Забезпеченість сучасною комп’ютерною технікою та доступ до мережі Інтернет

Кількість комп’ютерів	Рік випуску	К-сть робочих	100% робочих	Доступ до мережі Інтернет
16	До 2015р- 7 Після 2015 - 9	14	84	+

3.    Створення умов для навчання учнів

Наявність спортивної зали	Їдальня	Водогін	Водогін з гарячою волою	Каналізація	Пандус	Внутр. туалети
+	+	+	+	+	+	+

4.    Забезпеченість кадрами

К-сть педпрацівників	Спец. вищої категорії	Спец. І категорії	Спец. ІІ категорії	Спец.	Тариф. розряд	Пед. звання
15	3	7	1	4	-	-

5.    Використання варіативної частини навчального плану

К-сть годин	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
	-	-	-	-	-	-	-	-	-

6.    Організація індивідуального навчання

К-сть учнів	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
3					2			1

7.    Для створення ресурсних кімнат не вистачає приміщення

8.    Відповідальна особа за проведення обліку дітей та підлітків шкільного віку – секретар Потоківської сільської ради.

9.    Забезпечення дотримання закладами освіти вимог законодавства у частині прозорості та інформаційної відкритості відповідно до ст.30 Закону України «Про освіту» - забезпечено.

 Директор Малокохнівської

ЗОШ І-ІІ ст.                                            В.М.Авдієнко